У Жеваго заявили про вибіркове правосуддя і політичне переслідування

Оголошення Костянтина Жеваго в загальноукраїнський розшук — це вибіркове правосуддя з елементами PR-кампанії органів досудового розслідування.

Про це заявив юридичний консультант бізнесмена.

Інформація про оголошення Костянтина Жеваго в розшук через неявку до слідчого Державного бюро розслідувань, яку поширює ДБР, є «спотвореною і неправдивою». Крім того, також поширюються недостовірні дані про ситуацію з ліквідацією банку Фінанси і кредит, акціонером якого є Жеваго. Про це заявили в прес-службі бізнесмена.

За словами юридичного консультанта Жеваго (його ім’я не називається, — ред.), ситуація, що склалася з викликом на допит, заочним врученням підозри, заявою слідчого (а не суду) про оголошення в загальноукраїнський розшук, нехтуючи законами України — це вибіркове правосуддя з елементами PR-кампанії органів досудового розслідування.

“Це ніщо інше, як фальсифікація доказів з метою проведення незаконних процесуальних дій: не передбаченого законом „заочного“ вручення підозри, незаконного оголошення в розшук (може бути оголошена лише особа, місце перебування якої невідоме, і лише коли вона не з’являється до слідчого без поважних причин). Ці факти свідчать про перевищення повноважень слідчими ДБР, тобто про вчинення ними службового злочину. З ринку було виведено понад дев’ять десятків банків, діяльність багатьох з яких викликала сумнів, але питання чомусь виникли тільки до пана Жеваго не як до співробітника банку, а як до його акціонера”, — зазначив консультант.

Він додав, що “в поточній ситуації проглядаються елементи політичного переслідування”.

Як відзначили в прес-службі бізнесмена, з подібного роду звинуваченнями органи досудового розслідування не наважувалися подавати подання про зняття з Костянтина Жеваго депутатської недоторканності під час роботи попереднього скликання Верховної Ради, «розуміючи, що перетворити діяльність комерційного підприємства у кримінальну статтю законно, публічно і прозоро не вийде».

Як повідомлялося, 27 вересня 2019 року Жеваго повинен був з’явитися у ДБР для допиту і вручення підозри по ч. 5 ст. 191 (організація розтрати чужого майна, що перебуває у віданні посадової особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України. У прес-службі бізнесмена заявили, що він “не зміг прибути до Державного бюро розслідувань у зв’язку з проходженням лікувальних заходів за кордоном, що є поважною причиною, яка передбачена ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України”.