Умови законного припинення трудового договору
Коли припинення трудового договору вважатимуть законним.
Як пояснила головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області Наталія Пащенко, припинення трудового договору вважатимуть законним за таких підстав:
- угода сторін;
- закінчення терміну дії трудового договору (роботодавець може його просто не продовжити);
- призов або вступ працівника на військову службу;
- розірвання трудового договору з власної ініціативи працівника;
- розірвання трудового договору з ініціативи власника;
- розірвання трудового договору на вимогу профспілки;
- переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу;
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість у випадку, якщо підприємство переїжджає, відмова працювати через зміну істотних умов праці;
- набрання чинності вироку суду, що виключає можливість продовження роботи;
- укладення трудового договору всупереч вимогам Закону України “Про запобігання корупції”.
“Якщо працівник не хоче звільнятись, йому за будь-яких умов не варто писати заяву на звільнення, адже у майбутньому в суді буде важко довести таку обставину, як примушування працівника з боку роботодавця до написання заяви про звільнення за власним бажанням”, — пояснює Пащенко.
Якщо ініціатива припинення трудового договору працівника, він зобов’язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Припинення трудових відносин за угодою сторін відбувається, якщо сторони узгодили день звільнення без прив’язки до відпрацювання.
Роботодавець повинен у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок у строки, зазначені статтею 116 Кодексу законів про працю України, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.