В Україні створюють військову поліцію

19 червня 202013:10

Державне бюро розслідувань виступає за розмежування підслідності військових злочинів після створення в Україні нового правоохоронного органу зі слідчими повноваженнями – військової поліції.

Таку думку висловив перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков у колонці для “Судово-юридичної газети”.

Як відомо, указом президента України від 8 листопада 2019 року в системі Міністерства оборони України планується створення військової поліції як правоохоронного органу.

Міноборони вже підготувало законопроєкт про військову поліцію, яким, зокрема, планується внести зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо підслідності кримінальних правопорушень слідчим військової поліції.

“Аналіз запропонованих змін дозволяє зробити висновок про порушення такого принципу законотворчості, як правова визначеність”, – заявляє Бабіков своїй статті.

Що хоче Міноборони

У запропонованому проєкті закону з боку МОУ пропонується, серед іншого, доповнити статтю 216 КПК України таким змістом:

“Слідчі Військової поліції здійснюють досудове розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаними під час проходження навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів і резервістів під час проходження підготовки та зборів у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, крім злочинів, вчинених військовослужбовцями, які мають військові звання або займають військові посади вищого офіцерського складу, злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України, та злочинів, вчинених особами, зазначеними в пункті 1 частини четвертої та частині п’ятій цієї статті, розслідування яких віднесено до підслідності інших органів досудового розслідування”.

Бабіков заявляє, що в такому описі немає чіткого розмежування повноважень між військовою поліцією та Державним бюро розслідувань, яке також розслідує злочини, вчинені військовими.

Що хоче ДБР

Бабіков заявляє, що оптимальним варіантом вирішення, на його думку, проблеми будуть такі кроки:

ухвалити до Кримінального кодексу України зміни, якими передбачити віднесення окремих складів злочинів, передбачених статтями 402, 403, 405, 406, 407, 408, 409 тощо, до кримінальних проступків;
визначити за військовою поліцією повноваження здійснення досудового розслідування у формі дізнання кримінальних проступків, учинених військовослужбовцями, держслужбовцями військових формувань, а за ДБР – залишити повноваження з розслідування військових злочинів та злочинів у воєнній сфері (до останніх відносяться різноманітні посягання у воєнно-промисловому комплексі);
віднести до підслідності Військової поліції окремі склади кримінальних правопорушень, окрім ст. 422 КК України, вчинені військовослужбовцями рядового, сержантського та молодшого офіцерського складу, та держслужбовцями військових формувань, посади яких належать до категорії “В”;

Водночас, додає Бабіков, необхідно передбачити здійснення слідчими ДБР досудового розслідування військових злочинів та злочинів у воєнній сфері, вчинених:

командирами військових частин;
керівниками підприємств, установ та організацій, які віднесені до відання Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
військовослужбовцями старшого або вищого офіцерського складу;
держслужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, посади яких віднесені до категорії «А» та «Б»;
військовослужбовцями військових правоохоронних органів.

“На нашу думку, такий підхід забезпечить належне та зрозуміле розмежування підслідності між Військовою поліцією та Державним бюро розслідувань та значною мірою спростить здійснення органами досудових розслідувань”, – резюмував заступник директора ДБР.