Верховний суд відмовив АМКУ в касації на відмову судів нижчих інстанцій арештувати майно та рахунки тютюнових виробників

Чому це законно і чому не все так просто зі зняттям арешту з рахунків “Тедіса”?

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

10 серпня 2020 року Антимонопольний комітет звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвали суддів нижчих інстанцій. Раніше вони відмовили Комітету у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно тютюнових виробників.

27 серпня Верховний суд відмовив АМКУ у відкритті касаційного провадження через те, що ухвала суду про відмову у застосуванні заходів забезпечення позову не оскаржується в касаційному порядку: http://reyestr.court.gov.ua/Review/91192624#

Рішення Верховного суду в даному є цілком законним та обґрунтованим. Адже дійсно подібні ухвали не оскаржуються та не оскаржувались в судовому порядку. Чому ж тоді АМКУ пішов у Верховний? – запитаєте ви. Можливо, причиною є громадський тиск (не завжди природній та з присмаком підбурювання від окремих політиків) під яким Комітет вимушений працювати з цією справою. Та оскаржити ухвалу в касації й отримати передбачувану відмову для АМКУ було краще, ніж не оскаржити та отримати звинувачення у бездіяльності.

Нагадаємо, що кілька тютюнових виробників вже добровільно сплатили штраф АМКУ. Такий крок не є визнанням вини, а скоріш пояснюється небажанням платити пеню, яка починає рахуватись з моменту сплину строку на добровільну сплату штрафу, та при цьому бажанням уникнути ризику арешту рахунків.

При цьому сам монопольний дистриб’ютор тютюнових виробів “Тедіс”, щодо якого єдиного суд задовольнив клопотання про арешт коштів на рахунках, нічого не сплатив. Та ще й домігся скасування арешту тією ж суддею, яка його накладала. В якості підстав для скасування арешту суддя зазначила в тому числі те, що арешт коштів може призвести до неможливості виконання товариством зобов`язань з дистрибуції тютюнової продукції, як наслідок, наявності дефіциту легальних сигарет на полицях магазинів, а також до дестабілізації на тютюновому ринку України та втрат державного і місцевого бюджетів податкових відрахувань (ТОВ “Тедіс Україна” – один з найбільших платників податків в Україні).

Що ж насправді змусило суддю через місяць після накладення арешту «передумати» попри те, що її рішення залишив в силі апеляційний суд? “Тедіс” повідомив їй у заяві про скасування якісь нові обставини, що раніше не були відомі судді? Чи все ж таки, на її внутрішнє переконання вплинули інші, невидимі про наше око обставини? Можливо відповіді на ці питання ми так і не дізнаємось.