Вирок Януковичу й ницість колишнього міністра оборони Гриценка

18 лютого державний захисник Віктора Януковича Юрій Рябовол подав апеляцію на вирок Оболонського районного суду у справі про державну зраду екс-президента України.

24 січня Оболонський районний суд Києва засудив екс-президента України Віктора Януковича до 13 років ув’язнення, визнавши його винним у державній зраді і пособництві у веденні агресивної війни проти України з боку Російської Федерації.  Варто зазначити, що Януковича засуджено заочно. Його арештують для відбування покарання лише в тому разі, якщо втікача вдасться затримати.

Утім іще 2012 року я створив усі підстави для того, щоб Янукович, на той час чинний президент України, отримав реальний термін покарання.

20 серпня 2012-го я звернувся з відкритим листом-повідомленням до генерального прокурора України В. Пшонки з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності президента Януковича за незаконний обіг наркотичних речовин і перевищення влади або службових повноважень.

Снєгирьов вимагає притягнути до кримінальної відповідальності Президента Януковича.

Нагадаю, 1 липня 2010 року Янукович на нараді із правоохоронцями продемонстрував папку з наркотиками, які за його дорученням купили в інтернет-магазині.”За моїм дорученням за декілька днів це було придбано. Розповсюджувалося через засоби масової інформації”, – сказав Янукович. В Адміністрації президента тоді заявили, що контрольна закупка наркотичних речовин, про яку повідомив Янукович, проводилася відповідно до чинного законодавства під негласним контролем правоохоронних органів.

Янукович приніс на нараду кокаїн, який купив у інтернеті.

Прикметно, що можливість здійснення вказаної закупівлі регламентується ст. 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” (надалі – закон про ОРД), тож така закупівля є одним з оперативно-розшукових заходів. Стаття 5 ч.1 цього закону “Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність” містить вичерпний перелік оперативних підрозділів органів державної виконавчої влади, які здійснюють таку діяльність. Ані президент України, ані Адміністрація президента в такому переліку не вказана. До речі, чинним законодавством України, зокрема Конституцією України – в розділі V “Президент України” – не передбачені президентові повноваження щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Виходячи з того, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена ані легітимна можливість президента давати доручення Адміністрації президента на проведення оперативно-розшукової діяльності (зокрема – здійснення закупівлі вилучених із вільного обігу речовин – наркотиків), ані легітимна можливість Адміністрації президента проводити таку діяльність, я наполягав на притягненні Януковича до кримінальної відповідальністі, в тому числі – за незаконний обіг наркотичних речовин і перевищення влади або службових повноважень.

Реакція влади була цілком очікуваною – тиск із боку правоохоронцв і СБУ. Але були й несподівані моменти, а саме: звинувачення мене у співпраці з “Партією регіонів”. Свого часу цю “інформацію”, яка народилася в тиші есбеушних кабінетів, активно підхопили колишні однопартійці з ВО “Свобода”. Утім час й американське правосуддя розставили в цій справі крапки над “і”. За повідомленнями ЗМІ, в чорній бухгалтерії регіоналів знайшли платіж у розмірі 200 тисяч доларів від 4 листопада 2010 року за підписом регіонала Віталія Калюжного. Платіж супроводжується таким описом “ВО “Свобода” (комісії)”.

Справа Манафорта: політтехнолог викрив таємний зв’язок Партії регіонів та “Свободи”.

Здавалося на цьому можна поставити крапку. Утім 3 липня 2018 року на персональному сайті колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка з’являється стаття, в якій однопартієць п.Гриценка бездоказово намагається звинуватити мене у співпраці з “Партією регіонів”. Далі мовою оригіналу: “А там знакомые все лица – известный луганский провокатор Дмитрий Снегирев, до войны работавший на “Партию регионов”.

Показово, що цей відверто неправдивий матеріал на персональному сайті екс-міністра оборони Гриценка з’явився після прес-конференції в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” на тему “Корупція в Міністерстві оборони за попередніх режимів”.

Під час прес-конференції я розповів про операції з майном Дніпровського військового госпіталю за часів колишнього міністра оборони Гриценка. Йшлося про те, що спочатку шпиталь передали комерційним структурам, а потім він опинився у власності банку країни-агресора. Гриценко обіймав посаду голови Міністерства оборони з 4 лютого 2005 року до 18 грудня 2007-го.

Крім того, на прес-конференції я розповів про знищення у Дніпрі стратегічного державного підприємства “НД Технологічний інститут трубної промисловості” із виробництва направляючих для систем залпового вогню “Град”, “Ураган” і “Смерч” і навів факти закупок для ЗСУ за період із 2012-2017 роки за втричі завищеними цінами через сумнівні фірми.

Закупки для ЗСУ здійснюють сумнівні фірми за втричі завищеними цінами.

До речі, вже після цієї прес-конференції генеральний прокурор Юрій Луценко вніс до Верховної Ради України подання на нардепів від “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула, Сергія Дунаєва та Дмитра Колесникова. Генеральний прокурор заявив, що вніс подання на нардепа, який причетний до присвоєння об’єктів нерухомості, зокрема інституту трубної промисловості й аеродрому Кам’янки.

“На відкритті сесії Верховної Ради я внесу подання на народного депутата України, який причетний до цього, я б сказав, безпрецедентного аморального вчинку, знищення фактично частини оборонної промисловості нашої країни”, – заявив він.

Луценко уточнив, що наразі всі ці об’єкти вже повернули в держвласність.

Як “Права справа” стала на заваді знищення стратегічного оборонного підприємства.

Підсумовуючи, хотів би зауважити, що влада, як за часів Януковича, так і після Революції гідності, у своїй спробі скомпрометувати людину, яка наважилися виступити із критичними матеріалами щодо її корупційних діянь, вдається до послуг політиків, які позиціонують себе як опозиційно налаштовані до чинної влади.

Дмитро Снєгирьов