Вимога про наявність вагоноопрокидів для збагачення вугілля – не дискримінація, вважає ОАСК. Але ця вимога дозволила ДП “Селидіввугілля” без конкуренції укласти з фабрикою Кропачова договір на 99 млн.грн.

Окружний адміністративний суд своїм рішенням від 14.09.2020 скасував рішення тендерної Колегії АМКУ, винесене ще у 2017 році, по закупівлям послуг із збагачення вугілля ДП “Селидіввугілля” очікуваною вартістю 63,3 млн грн.

Про це пише “Фактор” з посиланням на ГО “Ліга антитрасту”.

Однією із умов для учасників тендеру замовник визначив обов’язкову наявність вагоноопрокиду – механізму для перевертання вагону з вугіллям, який дозволяє швидко розвантажити вагон.

ТОВ “ПК “Збагачувач” звернулось до АМКУ із скаргою на дискримінаційність цієї вимоги. В якості обґрунтування він зазначив, що така вимога не стосується процесу надання послуг із власне збагачення вугілля. Та вагоноопрокиди є лише на двох фабриках – ЦЗФ “Добропільська” і ЦЗФ “Комсомольська”. А “Збагачувач” планував залучати на субпідряд фабрику без такого механізму.

Замовник, в свою чергу, стверджував, що для транспортування вугілля використовує, в тому числі, глуходонні напіввагони парку ПАТ “Укрзалізниця”, для розвантаження яких потрібні вагоноопрокиди.

Тендерна Колегія АМКУ у 2017 році не зрозуміла пояснень замовника, визначила вимогу про наявність вагоноопрокиду дискримінаційною та зобов’язала внести відповідні зміни в документацію.

Замовник оскаржив рішення до суду, який через майже три роки, у вересні 2020, прийняв рішення на його користь. Суд, при наявності по суті таких самих пояснень з боку сторін, прийшов до протилежного від АМКУ висновку – ця вимога документації не є дискримінаційною, оскільки не зобов’язує учасників мати вагоноопрокиди на праві власності та не перешкоджає учасникам залучити таке обладнання на підставі цивільно-правових договорів.

Позиція суду видається досить обґрунтованою. Адже дійсно, документація не позбавляла права учасників залучити вагоноопрокиди сторонніх осіб. Якщо ж такі вагоноопрокиди й не були насправді потрібні, то “Збагачувач” у своїй скарзі жодним чином не роз’яснив, як без них він планує розвантажувати вугілля з глуходонних вагонів.

Чи були насправді потрібні вагоноопрокиди чи ні, та чи важко їх дістати? Залишимо ці питання для фахівців у галузі. Але від себе відмітимо, що замовник протягом наступних майже двох років намагався ще три рази провести відкриті торги, але на них або не приходила достатня кількість учасників (не менше двох), або приходили учасники без вагоноопрокидів. Тому всі три конкурентні процедури “Селидіввугілля” визнало такими, що не відбулись.

І в червні 2018, витримавши майже дворічну паузу без тендерів на збагачення, замовник таки уклав контракт, але вже на 99 млн.грн. і за переговорною (неконкурентною) процедурою з однією з двох фабрик, що має вагоноопрокиди – “Мирноградська” (раніше “Комсомольська”), яка належить ТОВ “Укрдонінвест” Юлії Кропачової та екс-депутата Донецької облради Віталія Кропачова.

Після того замовник ще двічі оголошував відкриті торги з тими вимогами до вагоноопрокидів, і знову прогнозовано неуспішно. Здається, що або тільки “Селидіввугілля” з усіх українських шахт залежить від глуходонних вагонів, або метою є переговорна процедура саме з цією фабрикою…

Посилання на процедуру.

Посилання на рішення суду.

Якщо вам подобається діяльність “Ліги антитрасту”– задонатьте.