Як залучити працівника до роботи у вихідні та свята
Новий рік та Різдво Христове визнані в Україні як святкові дні.
За загальним правилом залучення робітника до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, не установлений графіком змінності (виходу на роботу), забороняється.
Про це пише “Фактор” з посиланням на Управління Держпраці у Миколаївській області.
Але у зазначені дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення.
Як зазначається, залучення окремих працівників до роботи допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, а саме:
– для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
– для запобігання нещасним випадкам, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
– для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
– для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
“Залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні, у тому числі на Новий рік та Різдво Христове, провадиться за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органу”, – пояснюють у Держпраці.
Робота у святкові дні оплачується у подвійному розмірі:
– відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
– працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Водночас на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.