“Якщо швець береться пекти пиріжки, це ні до чого доброго не приводить”, – Супіханов про Держспоживслужбу
Сьогодні йдуть розмови про необхідність “розчленування” служби, щоб перепідпорядкувати її частини (Санепідемслужби – СЕС) або окремі підрозділи МОЗу.
Про це заявив в інтерв’ю виданню “Латифундист” ключовий претендент на посаду голови Держспоживслужби Геннадій Супіханов.
“Сьогодні потрібно не розбивати Держспоживслужбу, а навпаки – оперативно завершити її формування, яке почалося ще 5 років тому. Якщо швець береться пекти пиріжки, це ні до чого доброго не приводить. Так і в ситуації з контролем над санепідемслужбою. Що таке СЕС в складі Держспоживслужби? Це важлива ланка, яка дозволяє забезпечувати контроль за дотриманням принципу “Від поля до столу”. Без неї ланцюг буде розірваний. У даному контексті – одна справа – Держспоживслужба під Мінагрополітики або його наступником МЕРТ, але під МОЗ – це ніякої критики не витримує.
Тому така спроба перепрофілювання і викликала шквал від учасників ринку, тому що бізнес добре розуміє фінал цієї історії – ризик повної зупинки співпраці з нашими зовнішніми партнерами. Я виступаю за підпорядкування Держспоживслужби безпосередньо прем’єру”.
– Яким Ви бачите вирішення дилеми з контролем за санепідемслужбою: осінь, орган не створено, рішення РНБО є, COVID-19 нікуди не відступив. Де золота середина?
“Конфлікт навколо перетягування функцій Держспоживслужби в частині контролю за санепідемслужбою між Міністерством охорони здоров’я і МЕРТ стався саме через не до кінця визначений юридичний статус повноважень Держспоживслужби в цьому питанні. Я вже розповідав раніше вам, що незавершене формування Держспоживслужби заклало основи для цього: частину функцій СЕС передали службі, а інша зависла по дорозі в процесі передачі від МОЗ. Користуючись таким станом речей, МОЗ намагається тягнути “ковдру” на себе. Щоб знову не наступити на ці граблі, потрібно якомога швидше прийняти нову редакцію закону “Про санепідблагополуччя населення”, який чітко розділить функціонал СЕС між Міністерством охорони здоров’я та Держспоживслужбою.
МОЗ намагався протягнути цю тему через Кабмін під соусом боротьби з поширенням COVID в Україні. На мій погляд, це неправильно. Вони взялися не за свою справу. Саме новий глава Держспоживслужби повинен сформувати позицію служби в цьому питанні, представляти і захищати її перед Кабінетом Міністрів і Міністерством охорони здоров’я. Він повинен стати модератором цього процесу. Тут є кілька варіантів розвитку подій. Перший – якщо Кабмін хоче, щоб Держспоживслужба сконцентрувала в своїх руках всю відповідальність за санітарно-епідеміологічний стан в контексті боротьби з ковідом, будь ласка, приймаємо для цього в парламенті нову редакцію закону “Про санепідемблагополучя населення” і формуємо всю нормативку для нього. Другий – якщо хочуть віддати ці повноваження Міністерству охорони здоров’я, аналогічно: виписуємо цю позицію в законі, формуємо до нього нормативку і виконуємо.
Я прихильник того, щоб функції санепідемслужби максимально передали Держспоживслужбі. Не можна двом господиням на одній кухні бути. У будь-якому випадку – завершення формування СЕС має відбутися зважено і без різких необдуманих кроків, тому що на кону міжнародна торгівля, зокрема, з ЄС.
До речі, всі чомусь забули, що вже 4 роки в Україні не випускається жоден санепідеміолог. Хто завтра буде виходити на вулицю від СЕС? Потрібно відновити держзамовлення цих фахівців.
Назріло також питання про те, що робити з підпорядкуванням Держспоживслужби: залишити під МЕРТ, віддати МОЗ або підпорядковувати її безпосередньо Кабміну? Я виступаю за підпорядкування Держспоживслужби безпосередньо прем’єру. Це дозволить доносити позицію служби точніше і значно оперативніше безпосередньо керівнику уряду, а також підвищить ефективність і результативність роботи служби в цілому”.
– Як вважаєте, чи можна вже ставити крапку на зазіханнях МОЗ на повноваження Держспоживслужби?
“Насправді це була лише перша спроба, яка провалилася. Зараз ми бачимо другу – більш витончену: народний депутат від “Слуги народу” Михайло Радуцький зареєстрував законопроєкт №4142 “Про систему суспільного здоров’я”. За прозорими формулюваннями цього законопроєкту – банальна спроба забрати частину функцій Держспоживслужби і через супровідну до цього документу нормативку передати їх все тому ж МОЗ через новостворений орган – Координаційну раду з питань громадського здоров’я. У разі прийняття закону №4142 рада буде виступати постійним консультативно-дорадчим органом Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ)”.