За останній рік гривневе кредитування юридичних та фізичних осіб в Україні збільшилося на понад 20%

За оперативними даними Національного банку кредитування банками реального сектору економіки у жовтні продовжувало зростати.

Про це пише “Фактор” із посиланням на Голову Ради НБУ Богдана Данилишина.

Зокрема, обсяг гривневих кредитів корпоративному сектору збільшився за місяць на 1,2%, дещо уповільнившись порівняно з вереснем (+2,2% за місяць). Також зростало кредитування банками бізнесу в іноземній валюті (+2,4% за місяць у доларовому еквіваленті), що імовірно було обумовлене покращенням платоспроможності позичальників, які мають валютну виручку, на тлі сприятливої кон’юнктури цін на зовнішніх ринках.

Гривневі кредити банків домогосподарствам збільшилися у жовтні на 0,6%, що свідчить про певне уповільнення кредитної активності банків у цьому сегменті (у вересні +2,0%). Кредити домогосподарствам в іноземній валюті за місяць скоротилися на 6,4% (залишок заборгованості у доларовому еквіваленті – 800 млн. доларів США), що було пов’язано передусім із урегулюванням (списанням) проблемної заборгованості фізичних осіб).

Загалом, за плинний рік (порівняно із жовтнем 2020 р.) гривневе кредитування юридичних та фізичних осіб в Україні збільшилося на понад 20%, що з урахуванням інфляції (10,9% р/р у жовтні) означає реальні темпи зростання гривневого кредитування на рівні близько 10%.
Обсяг ресурсної бази банків у гривні також продовжує зростати: залишок коштів на депозитах корпорацій у гривні зріс у жовтні на 0,4%, домашніх господарств – на 1,9%. Обсяг депозитів в іноземній валюті у банках (з урахуванням зміни курсу гривні до іноземних валют) зростає меншими темпами (корпорації – на 0,6% за місяць, населення – на 0,5%), що обумовлене низькою привабливістю процентних ставок банків за депозитами в іноземній валюті (менше 1% річних).

Процентні ставки за новими кредитами у жовтні підвищилися – з 9,1% до 9,5% річних у сегменті корпоративного кредитування, з 33,7% до 33,9% річних – у роздрібному кредитуванні. Ставки за депозитами, як корпоративних, так і індивідуальних вкладників, у жовтні не змінилися, що свідчить про збільшення процентної маржі банків. Тенденція до збільшення ставок банків за операціями банків, імовірно, зростатиме, відображаючи із лагом ефект від підвищення облікової ставки НБУ (з 6,0% на початку року до 8,5%).

Обсяг регулятивного капіталу банків збільшився у жовтні на 1,2% – до 206,2 млрд. гривень, оновивши історичний максимум. Адекватність регулятивного капіталу банків до зважених на ризик активів також зросла – з 21,6% до 21,7%, що понад як удвічі перевищує нормативний рівень, що встановлюється Національним банком (не менше 10%). Банки також продовжують із запасом виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків.

Ліквідність банківського сектору, що розміщена на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах НБУ, збільшилася до понад 230 млрд. гривень, що учетверо більше від мінімально необхідного рівня обов’язкових резервів (52,4 млрд. гривень). Основними чинниками збільшення обсягу ліквідності в банках стали купівля Національним банком іноземної валюти на міжбанківському ринку, які з початку листопада становили майже 1,2 млрд. доларів США, та скорочення залишку коштів на казначейському рахунку Уряду.

Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування (за минулий тиждень їх було надано 2 банкам у сумі 231 млн. гривень на строк 28 днів за ставкою 9,5%) та утримання ринкових ставок за операціями між банками на рівні близькому до нижньої межі ставок за операціями НБУ (7,5%).

Обсяг кредитів, наданих банками в рамках державної програми розвитку кредитування «Доступні кредити 5-7-9%», минулого тижня зріс на 1,4 млрд. гривень до майже 70 млрд. гривень. Найбільшим попитом серед клієнтів банків продовжують користуватися антикризові кредити на поповнення обігових коштів, яких за минулий тиждень було надано на суму 1,3 млрд. гривень, решта була спрямована банками на підтримку інвестиційної активності підприємств та рефінансування попередньо виданих кредитів.

Нещодавні зміни, які були внесені Кабінетом Міністрів України (постанова №1106 від 21.10.2021) щодо умов участі в програмі (зокрема, включення фінансового лізингу) дозволять розширити коло її учасників (+ лізингові компанії) та стимулюватимуть посилення інвестиційного компоненту програми.