Законопроєкт №3739 щодо закупівлі товарів з “локалізованим виробництвом” може виявитися державною допомогою, яка шкодить конкуренції

Нещодавно зареєстрований на порталі ВРУ проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” №3739, який вже встиг отримати низку негативних відгуків, на додачу може ще й передбачати надання державної допомоги, яка обмежуватиме конкуренцію.

Про це пише “Фактор” з посиланням на “Лігу антитрасту”.

У світовій практиці випадки, коли держава, здійснюючи публічні закупівлі, прагне забезпечити досягнення не лише головного завдання – закупівлі товарів, робіт і послуг, які безпосередньо необхідні для виконання функцій держави, а ще й намагається вирішити інші, другорядні (горизонтальні) цілі, актуальні для країни (наприклад, охорона навколишнього середовища, підвищення соціальних стандартів, підтримка вітчизняних товаровиробників тощо), є досить поширеними.

При цьому, використання публічних закупівель для досягнення таких цілей у деяких випадках може становити державну допомогу, яка за загальним правилом є недопустимою для конкуренції. Адже надання замовником опосередкованої економічної переваги переможцю закупівлі, договір за результатами якої укладається з урахуванням горизонтального критерію (у нашому випадку – щодо локалізації виробництва), може спотворити конкуренцію на ринку.

Крім того, навантаження публічних закупівель додатковими цілями дуже часто здорожчує закупівлю, бо замовник сплачує більшу суму, ніж він мав би платити без існування додаткових цілей закупівлі. Таке удорожчання пояснюється тим, що крім ціни за самі товари, роботи та послуги, які необхідні замовнику для виконання його функцій, він додатково сплачує за реалізацію певних цілей, які безпосередньо не пов’язані з його функціональними обов’язками, наприклад, забезпеченням закупівлі товарів, частково вироблених в Україні.

Тобто, фактично держава платитиме суб’єкту господарювання не лише за потрібний їй товар, а і оплачуватиме його витрати на часткове перенесення виробництва в Україну, які підприємець обов’язково закладе у ціну товару.

Через те, що вимоги щодо локалізації виробництва безпосередньо не пов’язані з предметом закупівлі (оскільки не впливають на його споживчі характеристики і властивості, необхідні державному замовнику) їх застосування з високою ймовірністю становить державну допомогу, оскільки може вплинути на всю діяльність суб’єкта господарювання, і таким чином вплинути на рішення щодо участі у закупівлі. Як наслідок – може призвести до зменшення кількості потенційних учасників публічних закупівель та спотворити конкуренцію.

“Для уникнення можливого визнання прибутків компаній, які відповідатимуть вимогам щодо локалізації виробництва, встановленим у законопроєкті № 3739, незаконною державною допомогою та повернення їх до державного бюджету, перед прийняттям законопроєкту №3739, він має бути поданий на розгляд АМКУ, який вирішить, чи становлять вимоги щодо локалізації виробництва державну допомогу та чи не зашкодить така допомога конкуренції”, – резюмують у “Лізі антитрасту”.