Зміни до Конституції можуть стати причиною офіційної відмови від Криму
Парламент ухвалив у другому читанні законопроект про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі й НАТО.
За законопроект проголосували навіть депутати-свободівці. З числа націоналістів проти змін до Конституції висловився лише Андрій Білецький. На думку лідера “Національного корпусу”, вписувати до Конституції поточні зовнішньополітичні завдання – це перетворення основного закону держави на “політичну дешевку” та демагогія з боку чинного Президента.
Чимало українців зустріли поправки до Конституції з ентузіазмом. Водночас тверезі аналітики відзначають два важливі моменти. По-перше, самі зміни до Конституції ні на крок не наближають нас до ЄС та НАТО. По-друге, у ситуації, у якій сьогодні перебуває Україна, можливість вступу до НАТО є близькою до нуля. Прийняття до Альянсу держави, яка залишається жертвою військової агресії, уявити дуже важко.
Дехто пояснює важливість поправок інакшим чином. Мовляв, навіть якщо ми не зможемо вступити до НАТО, ці поправки убережуть нас від проросійського повороту у зовнішній політиці (якщо до влади знову прийдуть прихильні до Москви політичні сили).
Але така аргументація виглядає дуже слабкою.
Формування проросійськими силами більшості у наступному скликанні парламенту малоймовірне. Це доводять рейтинги екс-регіоналів, що балотуються на президентські вибори.
Крім того, аби зробити можливість реваншу проросійських сил ще меншою, варто було не змінювати Конституцію, а ліквідувати центри проросійського інформаційного впливу, арештувати найбільш одіозних проросійських політиків тощо. Але останні п’ять років влада не поспішала робити щось у цьому напрямку.
Найбільше, чого варто боятися, це здійснення вагомих поступок Москві з боку сил, які офіційно не займають проросійської позиції. Прийняті депутатами зміни до Конституції аж ніяк не уберігають нас від таких поступок.
Більше того, розмови про вступ до ЄС та НАТО можуть використовуватися для того, аби обґрунтувати поступки Москві.
Наприклад, влада в майбутньому може заявити, що для вступу до НАТО нам потрібно досягти миру з Росією, а для цього варто вирішити питання Донбасу і Криму: закріпити особливий статус східних областей і офіційно відмовитися від Кримського півострову.
Реального вступу до НАТО та ЄС такі кроки не забезпечать. Але зможуть стати ширмою для здачі національних інтересів.
Євген Третяк